І знову привіт усім, хто ще слідкує за нашою неймовірною пригодою! І чим ближче вона наближається до логічного завершення, тим більше усвідомлюється значимість її у нашому житті і тим більше обурюють запитання друзів чи знайомих, чи не стомилися ми. А ми не перестаємо переконувати, що не стомилися, а тільки увійшли в азарт. Щоб переконатися у цьому, радимо поїхати у подорож і Вам, і Ви відчуєте, що захочете ще і ще.
Розповідь про передостанню нашу поїздку, а вона є вже 14-тою, хочеться почати зі слів подяки мега-компанії Аккорд-Тур. Бо це, без перебільшення, є чудова і справжня команда, яка створена дарувати радість, приємні емоції і незабутні пригоди. Дякуємо Вам за це!
Десь у дорозі, спостерігаючи у вікно альпійські пейзажі, ми перерахували, стільки країн нам відкрив Аккорд Тур у рамках проекту ЛОНЗ, і нарахували 15. Тільки уявити! Останніми у списку стали країни південної Європи. І не подумайте, що прихвалюємо наших спонсорів, але не було серед відвіданих нами міст таких, що не сподобалися. Може тому, що ми є непримхливими туристами, але напевно тому так, що світ навколо такий різноманітний і від того такий цікавий. Тому відкривати для себе все нові і нові місця – це маса задоволень і вражень! І цим можна і навіть треба розбавляти будні. Хоча, що таке трудові будні ми, якщо чесно, вже трохи призабули.
Хотілося нам так підібрати слова і подати фото з подорожі, щоб передати враження від пережитого і побаченого за ці 11 днів у нашому домі на колесах у компанії щирих і дружніх людей з усіх регіонів України і у супроводі суперпозитивного керівника групи Олексія Каспрука. Але розуміємо, що кожен по своєму відчуває все навколо і вибирає найцікавіше для себе. Ну а для нас особисто цей тур по Європі видався одним з най-най…! Крім того, що майже у всіх містах ми були вперше, то ще й весняна сонячна погода підкреслювала красу побаченого.
Почався наш маршрут вже традиційно зі Львова. Уже не перший раз нас зустрічала Польща, цього разу це було місто Вроцлав. Не будемо перераховувати усіх визначних місць, але скажемо, що у цьому місті скрізь вас зустрічатимуть гномики: гном-сажотрус, гном-байкер, гном-студент і навіть гноми-пожежники. Звичайно тут є простора площа навколо ратуші, величні собори, кольорові будинки з середньовічною архітектурою, є зелені сквери і річка, де живуть лебеді і качки. А ще має це місто якусь своєрідну атмосферу і складається відчуття, що його жителям жити тут комфортно і радісно.
Далі Німеччина – місто-фортеця Нюрнберг. Оборонні стіни старого міста по-справжньому неприступні, в середині колоритні німецькі будинки з червоними дахами. Тут можна скуштувати смачнючий нюрнберзький пряник і прогулятися рядами перед пасхальної ярмарки. Це батьківщина лускунчика і відомого художника Дюрера.
Тепер за вікном з’явилися швейцарські краєвиди – гори, зелені луки, де пасуться найщасливіші у світі корівки Мілки. Женева особливо була привітною, тут якраз у розквіті розкішні клумби, цвіте сакура та магнолія, безтурботна атмосфера царює у місті, набережна Женевського озера з виглядом на засніжені вершини додає романтизму. І тільки тому, що попереду Барселона, ми повертаємось в автобус, а так можна було б і лишитися.
Багато нового для себе ми вже побачили впродовж цього туру, але звичайно головною нашою ціллю була Барселона. Вона ніби і завжди була у нас на слуху, але нічого про неї ми толком і не знали, і якось так сталося, що часу підготуватися до поїздки, почитати щось цікаве про наш маршрут ми не знайшли, чи то може вже просто розлінилися і покладалися на свій досвід і інтуїцію. Перше знайомство – і шок! ми розгубилися як малі школярі.
Місто настільки масштабне і вируюче, що навіть після хорошої оглядової екскурсії ми ніяк не могли зорієнтуватися, розставити якісь акценти і навіть спланувати елементарний пішохідний маршрут. Але все склалося якось само собою навіть краще, ніж ми це могли самі собі уявити.
Наша порада: не бійтеся щось пропустити і не побачити, не бійтеся щось не встигнути – бійтеся не насолодитися і не відчути душу цього, без перебільшення, прекрасного міста.
Звичайно, потрібно побувати у парку Гуеля, соборі Саграда Фамілія і загубитися у вузеньких вуличках Готичного кварталу, але не знехтуйте шансом просто зупинитися десь біля фонтану у парку Каталунії, полежати на чудовому пляжі середземноморського узбережжя, посидіти на лавці між пахучих квітів на бульварі Святого Джона і подивитися збоку чим насправді живе Барселона і її жителі. Три дні минули як один і довелося прощатися з батьківщиною геніального архітектора Гауді і починати свій шлях назад.
Дорогою додому ми мали можливість помилуватись чудовими перлинами Середземномор’я – Каннами і Ніцою, а наш водій поганяти дванадцятиметровий автобус по трасі формули один в Монако. А далі нічліг у транзитному готелі на березі моря в чарівному містечку, назва якого у нас асоціюється з піцерією – Сан Ремо, де нас остаточно обескуражив п’янкий і ніжний аромат квітів апельсоново-мандаринового саду. І на останок ще одне крутяцьке місто Італії, де жителі зі всіх сил стараються відповідати статусу свого міста – Мілан – столиця моди!!
